У різних державах світу щорічно відзначають досить оригінальні свята. Їх винуватцями стають не хто-небудь, а тварини. В Україні подібне свято адресоване пернатим – синицям. Дата 12 листопада носить назву «День синички». Синичкин день – з’явився в Україні кілька років тому. У слов’ян існує повір’я, згідно з яким саме до 12 листопада до житла людини прилітають зимуючі пернаті. Серед них обов’язково присутні і жовтогруді синиці. Пояснюється така поведінка птахів дуже просто: пернаті розуміють, що люди в зимові холоди здатні пожаліти «братів своїх менших» і підгодувати їх. А якщо не захочуть проявити співчуття милосердя, біля будинків, у дворах все одно пощастить пташкам знайти що-небудь їстівне. Втім, на Русі пташок поважали – навіть спеціально в Синичкин день, якого тоді офіційно, зрозуміло, не було, майстрували годівниці. Здавалося б, нічим не примітна жовтогруда пташка, крім яскравого оперення, але при погляді на неї серце радіє. Взимку, коли навколо вирують морози, вітри і завірюхи, це створення всім своїм виглядом ніби нагадує нам: Не нудьгуй, скоро прийде весна – така ж барвиста.Назва «синиця» походить не від відтінку оперення птахів – воно адже зовсім не синє. Вся справа в звуках, що видаються жовтогрудими пернатими: «синь-синь».З синицями пов’язано безліч прикмет. Найвідоміша: коли пташка з жовтою грудкою стукає в віконце, по склу, це до нещастя. Але ніхто чомусь не замислюється про те, що нічого дивного і вже, тим більше, жахливого в такій поведінці немає. Синиця просто замерзла і хоче їсти, проситься, додому, в тепло.Є й інші прикмети. Якщо помітили зграйку синичок біля будинку – готуйтеся до холодів, на годівницях – чекайте хуртовини, тиснуться до дому з писком – буде мороз тріскучий. Побачите у годівниці – на превелике щастя, а спіймана в руки синиця обіцяє втілення в життя найсміливіших мрій. Пам’ятайте: жовтогруді спритні пташки потребують вашої турботи і допомоги не тільки в своє свято, але кожен день взимку.